Рейтинг@Mail.ru
Головна Спрощенний режим Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Електронний каталог ННСГБ НААН - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=БТ6/2015/Т. 17/4<.>
Загальна кількість знайдених документів : 23
Показані документи с 1 по 20
 1-20    21-23 
1.


    Власенко, С. А.
    Статеві стероїди у крові корів протягом репродуктивного циклу за гнійно–некротичних уражень в ділянці пальців [] / С. А. Власенко // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2015. - Том Т. 17, N 4. - С. 9-17. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: ВРХ--Акушерсько-гінекологічні захворювання
Кл.слова (ненормовані):
корова, вагітність, післяродовий період, статеві стероїди, естрадіол, прогестерон, тестостерон, ортопедична патологія, імуноферментний аналіз, співвідношення гормонів
Анотація: Матеріалом для досліджень були високопродуктивні корови української чорно-рябої молочної та голштинської порід. У крові корів зі здоровими кінцівками впродовж вагітності (3, 5, 7 і 9-й місяці), післяродового періоду (5−10, 15−20-та доба) та на 60−65-ту добу після отелення визначали вміст гормонів методом імуноферментного аналізу. Аналогічні дослідження проведені і в корів, які на час досліджень мали гнійно-некротичні ураження в ділянці пальців: виразки м’якуша та шкіри міжпальцевого склепіння, флегмону вінчика, гнійний пододерматит. Встановили, що розвиток ортопедичної патології супроводжується порушенням стероїдогенезу. Простежується як загальне зниження концентрації у крові статевих гормонів, так і порушення динаміки співвідношення між ними. У корів із хворими кінцівками спостерігалася знижена концентрація прогестерону та естрадіолу протягом вагітності. Зокрема, різниця між їх показниками і контрольними досягала в третьому місяці — 16,6 % (2,71±0,13 нг/мл) і 24,2 % (39,7±3,7 пг/мл); п’ятому — 32,8 % (2,01±0,18 нг/мл) і 23,2 % (30,5±1,6 пг/мл); сьомому — 26,4 % (2,51±0,09 нг/мл) і 59,1 % (33,8±1,2 пг/мл) відповідно. Перед отеленням відбувалося гальмування стероїдогенезу, що призводило до низького рівня естрадіолу (48,8±2,29 пг/мл) на тлі високої концентрації прогестерону (2,41±0,05 нг/мл). У перші 5–10 діб після отелення прогестерон знизився в 1,2 разу (1,97±0,30 нг/мл), до 20-ї доби спостерігалося подальше незначне його зниження, а через 60–65 діб він досягнув свого мінімального показника — 1,44±0,63 нг/мл. Водночас, концентрація естрадіолу у цей період була меншою за контроль на 68,5 % (6,2±0,7 пг/мл), на 15–20-ту добу після отелення — на 62,4 % (7,6±0,9 пг/мл), а на 60–65-ту добу — на 48,2 % (11,6±4,6 пг/мл). Динаміка концентрації тестостерону в ортопедично хворих корів була майже однаковою з контрольною групою, але його показники були значно меншими. Зокрема, вміст гормону був нижчим в 1,2 разу перед отеленням та в 4,1 і 7,8 разу — після. Встановлене післяродове зменшення синтезу тестостерону й естрадіолу свідчило про розвиток функціональної недостатності яєчників. Усі зазначені ендокринні зміни стали підґрунтям для розвитку родової та післяродової патології і спільною ланкою патогенезу за асоційованого прояву ортопедичних і акушерських хвороб.


Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

2.


    Влізло, В. В.
    Нанобіотехнології. Сучасність та перспективи розвитку [] / В. В. Влізло, Р. Я. Іскра, Р. С. Федорук // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2015. - Том Т. 17, N 4. - С. 18-29. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Нанобіотехнології
Кл.слова (ненормовані):
нанобіотехнології, нанобіоматеріали, наночастинки, ад’юванти, препарати
Анотація: У статті аналізуються результати та перспективи розвитку досліджень із нанобіотехнології та застосування наноматеріалів у біології, гуманній та ветеринарній медицині. Розкрито шляхи та методи вивчення структурних змін, біологічних і біофізичних процесів у природних біологічних об’єктах та їх системах за дії наноматеріалів. Аналізується використання хелатів на основі наночастинок біогенних металів у харчових і кормових добавках; застосування нанобіотехнологічних методів діагностики хвороб людини і тварин; конструювання наноносіїв лікарських препаратів та ад’ювантів вакцин; вплив наночастинок металів на життєздатність гамет, репродуктивну функцію та резистентність організму тварин. Показано роль провідних інститутів Національної академії наук України та Національної академії аграрних наук України, зокрема Інституту біології тварин НААН, у формуванні і виконанні пріоритетних напрямів нанобіотехнологічних досліджень та їх розвитку в Україні. Аналізується сучасний стан і перспективи розвитку нанотехнологій у біології, медицині та ветеринарії. Вказується на потребу розширення нанобіотехнологічних досліджень з фундаментальних напрямів, формування на їх основі пріоритетних інноваційних державних програм, залучення сучасної матеріально-технічної бази та обладнання у провідних наукових і науково-методичних центрах, підготовки з цих напрямів вчених вищої кваліфікації, їх стажування у провідних міжнародних наукових центрах. Важливою умовою подальшого поступу у розвитку нанобіотехнології в Україні може бути визнання цього напряму стратегічним інноваційним пріоритетом для науковців НАН України і НААН та інших академій, міністерств і відомств з державною підтримкою на всіх рівнях, комплексності виконання таких досліджень, ефективного захисту і збереження прав на об’єкти інтелектуальної власності, їх комерціалізацію, своєчасну апробацію та впровадження одержаних розробок.


Дод.точки доступу:
Іскра, Р.Я.; Федорук, Р.С.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

3.


    Голубцова, М. В.
    Патологоморфологічні зміни за гетеракозу курей [] / М. В. Голубцова // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2015. - Том Т. 17, N 4. - С. 30-34. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Птахівництво--Біологія
Кл.слова (ненормовані):
кури, гетеракіси, патологоморфологічні зміни, гістологічні зміни, товстий кишечник, печінка
Анотація: У статті наведено результати досліджень патоморфологічних та патогістологічних змін у тканинах кишкового тракту та печінки курей за гетеракозної інвазії. Розтин проводили за загальноприйнятою методикою. Як патологоанатомічний матеріал було використано шматочки товстого кишечника та печінки курей, що загинули внаслідок гетеракозу. Матеріал фіксували в 10 % розчині нейтрального формаліну з подальшим його зневодненням у етанолі, ущільненням ухлороформі, хлороформпарафіні і заливкою в парафін, де його витримували впродовж 2год. Зрізи готували на санному мікротомі, з подальшим їх зафарбовуванням гематоксиліном та еозином. Прояв патолоанатомічних ознак суттєво залежав від інтенсивності інвазії. За макроскопічного дослідження характерні зміни знаходили у сліпих кишках та печінці. При розтині слизова оболонка сліпих кишок набрякла, почервоніла, вкрита вузликами, які спричинені личинками гетеракісів. За гістологічного дослідження сліпих кишок встановлено гіперемію та набряк слизової оболонки, порушення цілісності епітелію і тканин, що знаходяться нижче, а також атрофію і деформацію крипт. При огляді печінки встановлено неоднорідну темно-вишневу забарвленість, на тлі якої виявляли сірі, різні за розмірами округлі осередки. За гістологічного дослідження печінки курей встановлено дистрофічно-некробіотичні процеси в гепатоцитах. Гепатоцити були у стані дистрофії. Навколо крипт виявляли скупчення клітин мікро-макрофагальної системи. Результати досліджень показали, що основні патологоморфологічні зміни локалізувались сліпій кишці і печінці і характеризувалися катарально-дистрофічними і деструктивними процесами.


Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

4.


    Градович, Н. І.
    Особливості накопичення плюмбумута кадміюворганізмі білого товстолоба [] / Н. І. Градович, Р. П. Параняк, Ю. М. Забитівський // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2015. - Том Т. 17, N 4. - С. 35-41. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Рибництво--Товстолобик
Кл.слова (ненормовані):
kадмій, плюмбум, білий товстолоб, органи, тканини
Анотація: Досліджено особливості динаміки вмісту Кадмію і Плюмбуму протягом вегетаційного періоду в органах і тканинах однорічок та дворічок білого товстолоба (HypophthalmichthysmolitrixValenciennes, 1844) на базі рибницьких ставків Львівської дослідної станції Інституту рибного господарства НААН (смт Великий Любінь Городоцького р-ну Львівської обл.). Встановлено сезонну та вікову динаміку накопичення Кадмію та Плюмбуму в організмі товстолоба. Доведено, що за умов фонового вмісту цих металів у воді ставів найбільш інтенсивно накопичення Кадмію відбувається в однорічних особин порівняно з дворічними. Валовий вміст цього елемента у м’язовій тканині дворічок після вегетаційного періоду є вищим на 34 %, однак інтенсивність його накопичення протягом вегетаційного сезону є нижчою. Сезонний алгоритм накопичення Кадмію у однорічного і дворічного товстолоба подібний і знижується у ряді: нирки>зябра>печінка>м’язи>кров, за винятком весняного періоду, коли кумуляція Кадмію в печінці є вищою, ніж у зябрах. Виявлено дещо відмінний від Кадмію характер накопичення Плюмбуму в організмі однорічок білого товстолоба, який у весняно-літній період вегетації відображається у низхідній послідовності: нирки>зябра>м’язи>печінка>кров. У дворічок товстолоба в цей період обсяги накопичення Плюмбуму спадають у порядку: зябра>нирки>печінка>м’язи>кров. Доведено вищу схильність до накопичення у м’язах Плюмбуму порівняно з Кадмієм в особин дворічного віку товстолоба за вмісту цих елементів у воді в межах рибогосподарських ГДК.


Дод.точки доступу:
Параняк, Р.П.; Забитівський, Ю.М.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

5.


   
    Максимальна окисна здатність мітохондрій клітин лімфоми NK/LY за використання метилових естерів енергетичних субстратів [] / В. П. Гренюх [и др.] // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2015. - Том Т. 17, N 4. - С. 42-48. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Біологія--Тварин
Кл.слова (ненормовані):
пермеабілізовані клітини, NK/LY, субстрати окиснення, максимальна окисна здатність
Анотація: В ізольованих мітохондріях та пермеабілізованих ракових клітинах процеси дихання іокисного фосфорилювання суттєво визначаються доступністю екзогенних субстратів, які за умов цілісності мембран клітин обмежено проникають у мітохондріїї. Метилові естери субстратів краще транспортуються крізь плазматичну мембрану нормальних і ракових клітин. Метою роботи було вивчення швидкості дихання клітин NK/Ly стимульованої різними концентраціями протонофора FCCP за окиснення ендогенних та екзогенних субстратів. До базового середовища векспериментах додавали екзогенні субстрати (по 2мМ): сукцинат, α-кетоглутарат та їх метилові естери (монометил-сукцинат і диметил-α-кетоглутарат). Після інкубації 10млн пухлинних клітин вносили у полярографічну комірку. Швидкість споживання кисню визначали полярографічним методом за допомогою установки, зібраної на базі електрода Кларка за температури 37°С. Максимальну окисну здатність мітохондрій клітин лімфоми NK/Ly досліджували за стимулювання дихання клітин різними концентраціями протонофора FCCP (0,25–2мкМ). Встановлено, що максимальну стимуляцію дихання викликали концентрації FCCP 0,5 і 1мкМ, залежно від субстрату окиснення. Швидкість дихання і максимальна окисна здатність за окиснення екзогенних α-кетоглутарату чи сукцинату вірогідно не відрізнялися від контролю, що опосередковано свідчить про непроникність вказаних форм субстратів через мембрану. За окиснення диметил-α-кетоглутарату швидкість стимульованого FCCPдихання вірогідно зростала за концентрацій протонофора 0,5, 1 і 2мкМ. За окиснення монометил-сукцинату зростання швидкості дихання не підтверджено методами статистики. Отже, метильована форма α-кетоглутарату може бути успішно використана як енергетичний субстрат для оцінювання максимальної окисної здатності ракових клітин без пермеабілізації плазматичної мембрани чи ізолювання мітохондрій.


Дод.точки доступу:
Гренюх, В.П.; Манько, Б.О.; Сідорова, О.О.; Царик Й.В., Голубєв М.І, Бабський А.М.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

6.


    Grymak, Y. I.
    Effect of endotoxicosis on the morphological and biochemical blood indices of pregnant cows [] / Y. I. Grymak // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2015. - Том Т. 17, N 4. - P49-54. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: ВРХ--Акушерство, гінекологія
Кл.слова (ненормовані):
корови, ендотоксикоз, кров, тільність, протеїн, гемоглобін, амінотрансферази
Анотація: У статті наведено результати досліджень впливу ендотоксикозу у корів на морфологічні і біохімічні показники їх крові. Встановлено, що розвиток ендотоксикозу у тільних корів супроводжується зниженням в крові кількості еритроцитів, рівня гемоглобіну, загального протеїну, підвищення активності амінотрансфераз та збільшення кількості лейкоцитів порівняно з величиною цих показників у крові корів із фізіологічним перебігом вагітності. Також розвиток ендотоксикозу у тільних корів сприяє порушенню білоксинтезувальної, білірубіносинтезувальної та детоксикаційної функції гепатоцитів та порушенню фільтраційної функції нирок. У корів з ознаками ендотоксикозу спостерігали нижчий вміст загального протеїну порівняно з контрольною групою корів, також встановлено зниження вмісту альбумінів уже на 8 і 9 місяці тільності. При дослідженні глобулінових фракцій у крові корів дослідної групи на 8 місять тільності встановлено підвищення α- і β-глобулінів на 16 і 15% відносно величин контрольної групи корів. Низький рівень сечовини в крові корів дослідної групи, де відповідно на 8 і 9 місяць тільності він знизився на 15 і 31% відносно контрольної групи тварин вказує на зниження дезінтоксикаційної функції печінки.


Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

7.


    Дармограй, Любомир Мирославович.
    Перетравність поживних речовин і ретенція азоту в кролів зарізної кількості дріжджів у раціоні [] / Л. М. Дармограй, М. Є. Шевченко, І. С. Лучин // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2015. - Том Т. 17, N 4. - С. 55-60. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Рибництво --Короп годівля
Кл.слова (ненормовані):
молодняк кролів, кормові дріжджі, комбікорм, перетравність поживних речовин, азот
Анотація: Для встановлення впливу різної кількості біомаси дріжджів ТОВ «Поліського виробничо-експериментального заводу» (ТУ У 15.733336034-001:2005) у складі повнораціонних гранульованих комбікормів на ретенцію азоту і перетравність поживних речовин у молодняку кролів при інтенсивному вирощуванні було проведено науково-господарський дослід. Для реалізації поставлених завдань було відібрано 75 кроленят білої термонської породи 40-добового віку, з яких сформували 5груп. Для годівлі молодняку кролів використовували повнораціонні гранульовані комбікорми, уструктурі яких був різний вміст кормових дріжджів: I контрольна група — 3 %, II дослідна — 5 %, III — 7 %, IV — 9 % і V — 11 %. Тривалість фізіологічного досліду — 15 діб. Комбікорм складався з таких кормових інгредієнтів: дерть кукурудзяна, дерть ячмінна, дерть вівсяна, дерть пшенична, висівки пшеничні, макуха насіння сої (35% СП), макуха насіння соняшнику (28% СП), солома пшениці озимої, дріжджі кормові, сіль кухонна, премікс (4%). Поживність комбікормів для всіх піддослідних групах кролів була однаковою. Зі збільшенням кількості дріжджів у комбікормі зменшували кількість макухи насіння сої. Використання кормових дріжджів у складі комбікорму для молодняку кролів білої термонської породи при інтенсивному вирощуванні на м’ясо позитивно вплинуло на ретенцію азоту і перетравність поживних речовин комбікормів в їх організмі. За результатами досліду встановлено, що оптимальна доза кормових дріжджів в комбікормі вищезгаданого молодняку — 9%. У кроликів цієї групи показники перетравності поживних речовин раціону були вищими, ніж у ровесників контрольної групи: органічної речовини — відповідно, на 1,4%, сирого протеїну — 2,2% (Р<0,05), сирого жиру — 1,0%, сирої клітковини — 1,4% i БЕР — 0,8%. З’ясовано, що найвищий показник ретенції азоту був у кроликів IVдослідної групи. Показник перетравлення та засвоєння азоту був на 7,76% і 10,79% більшим порівняно з контрольною групою, а засвоєного від прийнятого і перетравленого — на 1,65% і 1,13% відповідно.


Дод.точки доступу:
Шевченко, М.Є.; Лучин, І.С.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

8.


    Євтух, Л. Г.
    Ефективність опромінення мошонки бугаїв-плідників некогерентним поляризованим світлом [] / Л. Г. Євтух, Г. М. Калиновський // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2015. - Том Т. 17, N 4. - С. 61-68. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Бугаї-плідники--Репродуктивна здатність
Кл.слова (ненормовані):
бугаї-плідники, некогерентне поляризоване світло, «біоптрон», морфологічні, біохімічні показники крові, сперматогенез, об’єм еякуляту, рухливість, концентрація сперміїв
Анотація: У досліді на 12-ти імпортованих бугаях-плідниках голштинської породи, віком 4–11 років, з яких за принципом аналогів було сформовано дві групи — дослідну і контрольну, по 6 голів у кожній, досліджували вплив некогерентного поляризованого світла, випромінюваного лампою «Біоптрон компакт ІІІ», на їх загальний стан, морфологічні, біохімічні показники крові і якість сперми. Промінь світла спрямовували на бокову поверхню зовнішньої стінки мошонки бугїв-плідників під прямим кутом на відстані 10 см при експозиції 6 хвилин. Проведено 10 сеансів по одному щодня. Одночасно опромінювали обидва сім’яники. Промінь світла зміщували по всій боковій поверхні мошонки. Сперму отримували згідно з графіком, двічі на тиждень дуплетною садкою. Якість спермопродукції визначали чотирикратно, за технологією системи «IVOS Sperm Analyzer» (Integrated Visual Optical System for sperm analysis) фірми «Hamilton Thorne Inc.» (США) впродовж кожних 10-ти днів: до застосування приладу, у період опромінення, після опромінення та через 55 днів після закінчення опромінення. Кров для морфологічного та біохімічного дослідження відбирали до початку опромінень та на 3-й день після їх закінчення. Встановлено, що опромінення лампою «Біоптрон» зовнішньої бокової стінки мошонки бугаїв-плідників не впливає негативно на загальний стан тварин, морфологічні та біохімічні показники крові. Стимулювальний вплив на сперміогенез проявлявся у підвищенні активності, збільшенні концентрації в 1 мл та загальної кількості сперміїв в еякуляті як під час, так і після опромінення.


Дод.точки доступу:
Калиновський, Григорій Миколайович

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

9.


    Klymyshyn, D. O.
    Stimulation of nogalamycine production by coexpression of snora and rela genes in streptomyces nogalater LV 65 [] / D. O. Klymyshyn // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2015. - Том Т. 17, N 4. - P69-75. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Біологія--Тварин
Кл.слова (ненормовані):
біосинтез антибіотиків, Streptomycesnogalater, ногаламіцин, SARP-білки
Анотація: Антрациклінові антибіотики є групою протипухлинних сполук, що широко використовуються в хіміотерапії ракових захворювань. Вони використовуються для лікування низки захворювань, таких як лейкози, лімфоми, рак матки, яєчників, а також раку легень. Дослідження регуляторних механізмів синтезу антибіотиків у стрептоміцетів є важливою проблемою сучасної мікробіології та біотехнології. Ці дані дають потенційну платформу для одержання промислово важливих штамів бактерій, що дозволяє збільшити виробництво їхніх вторинних метаболітів. Streptomyces nogalater Lv65 є продуцентом антрациклінового антибіотика ногаламіцину. Хімічні модифікації цього антибіотика сьогодні використовуються в хіміотерапії ракових захворювань. Робота присвячена експресії генів snorA і relA у клітинах S. nogalater. Сконструйовано низку плазмідних молекул ДНК для експресії генів snorA і relA, що є задіяними у регуляції вторинного метаболізму вактиноміцетів. Плазміди pKCAII та pVWBA1 перенесені в клітини штамів S. nogalaterLv65 та UV33, а також штамів S. echinatus та S. peucetius із використанням міжродової кон’югації з E. coliET12567 (pUB307).За умов коекспресії регуляторних генів у складі олігокопійної плазміди pKCAII та інтегративної pVWBA1 спостерігається зростання синтезу ногаламіцину в штамах Lv65 та UV33. Очевидно, що це вказує на важливу роль генів snorA і relA у біосинтезі ногаламіціну за культиваційних умов представлених досліджень та узгоджується із загальними уявленнями про їхню участь у регуляції вторинного метаболізму у актиноміцетів. Гетерологічна експресія snorA і relA у складі pKCAII та pVWBA1 в клітинах S. echinatus LV 22 та S. peucetius subsp. сaesius підвищує продукцію аранциаміцину та доксорубіцину, відповідно.


Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

10.


    Кузів, М. І.
    Молочна продуктивність і природна резистентність первісток української чорно-рябої молочної породи [] / М. І. Кузів // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2015. - Том Т. 17, N 4. - С. 76-82. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: ВРХ--Породи--Українська чорно-ряба молочна порода
Кл.слова (ненормовані):
порода, корови, молочна продуктивність, природна резистентність, коефіцієнт кореляції
Анотація: Провідне місце в селекції тварин молочної худоби посідає молочна продуктивність. Оскільки підвищення продуктивності може супроводжуватися послабленням конституції та природного опору організму проти захворювань, подальше удосконалення порід неможливе без глибоких знань їх біологічних особливостей, що характеризують резистентність тварин. Дослідження проведені на коровах-первістках української чорно-рябої молочної породи у ТзОВ «Молочні ріки» Сокальського району Львівської області. Тварини української чорно-рябої молочної породи в західному регіоні України мають високий генетичний потенціал, про що свідчить продуктивність первісток. Так, середня величина надою корів-первісток становила 6032 кг із вмістом жиру в молоці 3,73%, а вихід молочного жиру склав 225,0 кг. У тварин української чорно-рябої молочної породи протягом лактації виявлені деякі зміни за показниками гуморальної та клітинної ланок імунітету. На другому місяці лактаційного періоду, порівняно з п’ятим та восьмим місяцями, фагоцитарна активність нейтрофілів була меншою на 2,91 % (Р<0,01) та 2,05 % (Р<0,05), фагоцитарне число — на 0,38 (Р<0,001) та 0,27 у. од. (Р<0,01), бактерицидна активність сироватки крові — на 3,17 (Р<0,001) та 2,42 % (Р<0,01), кількість Т-лімфоцитів — на 2,13 (Р<0,001) та 1,02 % (Р<0,05). Аналогічно змінювалася лізоцимна активність сироватки крові, фагоцитарний індекс і кількість В-лімфоцитів, однак ці зміни були невірогідними. Загальна оцінка природної резистентності за морфологічними і біохімічними показниками крові та показниками гуморальної і клітинної ланок імунітету у первісток залежно від періоду лактації була в межах 61–64 бали, що вважається нормальним рівнем. Коефіцієнт кореляції між величиною надою, виходом молочного жиру та загальною оцінкою природної резистентності протягом лактації був позитивним, а між вмістом жиру в молоці та загальною оцінкою природної резистентності — коливався від негативного до позитивного значення.


Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

11.


    Куляба, О. В.
    Активність ензимів у сироватці крові корів за асоціації мікобактеріозу та фасціольозу [] / О. В. Куляба // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2015. - Том Т. 17, N 4. - С. 83-87. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: ВРХ--Імунологія
Кл.слова (ненормовані):
паразитологія, мікробіологія, корови, фасціольоз, мікобактеріоз, антиоксидантна система, ензими, амінотрансферази
Анотація: У статті наведено результати досліджень впливу фасціольозу та мікобактеріозу на активність ензимів сироватки крові корів. У клінічній практиці ветеринарної медицини важливе прогностичне значення має визначення активності амінотрансфераз у сироватці крові, оскільки вони стоять на межі обміну білків, жирів і вуглеводів. Як видно із результатів досліджень, активність амінотрансфераз за асоціації фасціольозу та мікобактеріозу у сироватці крові корів підвищувалася. Підвищена активність амінотрансфераз пояснюється тим, що при пошкодженні біологічних мембран клітин, зумовленому фасціолами та мікобактеріями, відбувається вивільнення із гепатоцитів та серцевого м’яза у кров внутрішньоклітинних ензимів — аланін- і аспартат-амінотрансферази. Чим глибші структурні пошкодження біологічних мембран клітин, тим вищий рівень амінотрансфераз у сироватці крові. За умов активації вільнорадикального окиснення важливе значення має функціональна активність внутрішньоклітинних захисних систем організму, до яких належить насамперед система антиоксидантного захисту, представлена комплексом спеціалізованих ензимів антиоксидантів. Стан антиоксидантної системи за фасціольозу і мікобактеріозу оцінювали за активністю у крові ензимів: каталази та супероксиддисмутази. Встановлено, що за розвитку фасціольозу та мікобактеріозу у корів знижується активність каталази (КТ) та супероксиддисмутази (СОД) відповідно на 23 % і 28 %. Встановлені у наших дослідах зміни активності каталази та супероксиддисмутази у сироватці крові дослідних корів розкривають додаткові аспекти токсичної дії фасціол і мікобактерій та можуть бути використані не лише як критерії оцінки стану організму, але й для підвищення лікувальної ефективності антидотних препаратів при цих захворюваннях.


Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

12.


    Левицька, Лілія Григорівна.
    Корми із різнорозчинним протеїному раціонах дійних корів [] / Л. Г. Левицька, Я. І. Півторак // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2015. - Том Т. 17, N 4. - С. 88-93. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: ВРХ--корми та кормові добавки
Кл.слова (ненормовані):
перетравність, дійні корови, протеїн, травлення, рубець,зерносінаж
Анотація: Мета роботи полягала у визначенні показників та вивченні процесу травлення у рубці дійних корів при використанні у типовому зимовому раціоні кормів з різною розчинністю протеїну. Висвітлено та проаналізовано особливості травлення в рубці ВРХ, засвоєння поживних речовин на тлі використання альтернативного корму, яким є зерносінаж злаково-бобового складу (пайза — 40, вика озима — 25, кормові боби — 20, горох — 15 % за масою). Показано переваги використання цього виду корму як замінника кукурудзяного силосу. При виробництві таких злаково-бобових сумішок отримуємо збалансований за поживними і мінеральними речовинами корм, який за своєю дією на організм тварин є близьким до повноцінних комбікормів і підвищує трансформацію поживних речовин корму у тваринницьку продукцію. Впровадження запропонованої технології вирощування культур та заготівлі соковитих кормів дозволяє організувати нормовану годівлю дійних корів в сучасних умовах та підтримати відповідний рівень рентабельності виробництва молока з одночасним збереженням здоров’я тварин. Раціони з використанням силосованих сумішок оптимізованого складу забезпечили надій певного рівня. Частково вирішено проблему протеїнового живлення корів при одночасному зменшенні даванок концентрованих кормів. Встановлено, що добрий ефект у годівлі дійних корів досягається при згодовуванні сумішки пайзи з бобовими культурами у вигляді зерносінажу. Перетравність сирого протеїну становить 63,50–72,15%, а органічної речовини — 69,76–80,89 %. При згодовуванні кукурудзяного силосу перетравність поживних речовин дещо нижча. Експериментально доведено, що в рубці дійних корів у дослідних групах більш активно проходили процеси мікробного синтезу, на що вказує вищий вміст загального та білкового азоту і нижчий аміаку. Це зумовлено наявністю у таких кормах більшої кількості азотистих речовин з різним ступенем розчинності.


Дод.точки доступу:
Півторак, Ярослав Іванович

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

13.


    Литвин, В. В.
    Вплив сорбінової кислоти на склад мікробіоти товстої кишки щурів та її метаболіти [] / В. В. Литвин, Я. І. Колісник // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2015. - Том Т. 17, N 4. - С. 94-101. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Лабораторні тварини
Кл.слова (ненормовані):
мікробіота, сорбінова кислота, коротколанцюгові жирні кислоти, щурі
Анотація: Досліджували вплив консерванту сорбінової кислоти на кількісний та якісний склад мікробіоти порожнини товстої кишки щурів і продукти її життєдіяльності, зокрема коротколанцюгові жирні кислоти (КЖК).Внутрішньошлункове введення тваринам 25 мг/кг сорбінової кислоти призводить до зменшення чисельності у складі мікробоценозу товстої кишки на 7-му добу дослідження бактерій роду Lactobacillus і грибів роду Candida, на 11-ту добу — представників родів Escherichia (лактозопозитивні), Enterococcus, Bifidobacterium, Lactobacillus, Bacteroides, Candida, а на 14-ту добу експерименту — ще й бактерій Eubacterium spp. порівняно з чисельністю цих мікроорганізмів у щурів контрольної групи. За таких умов збільшується кількісний вміст бактерій Peptococcus, Streptococcus та Peptostreptococcus (на 7-му добу дослідження), Clostridium, Fusobacterium (на 11 добу), Staphylococcus, Clostridium, Fusobacterium, Proteus (на 14-ту добу) порівняно зі значеннями цього показника у контрольних тварин. Крім того, у складі мікробіоти порожнини товстої кишки щурів, яким уводили сорбінову кислоту, виявлялись лактозонегативні представники роду Escherichia та бактерії Klebsiella spp. Показано, що за перорального введення щурам сорбінової кислоти на 19,6 % знижується сумарна кількість КЖК у вмісті товстої кишки на 14-ту добу дослідження порівняно з їх рівнем у порожнині товстої кишки щурів дослідної групи на 4-ту добу експерименту. Ці зміни відбуваються здебільшого за рахунок зменшення кількості оцтової, пропіонової та ізовалеріанової кислот.


Дод.точки доступу:
Колісник, Ярина Іванівна

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

14.


    Новожицька, Юлія Миколаївна.
    Ветеринарно-санiтарний контроль харчових продуктiв та кормів, проведений у Державному науково-дослідному інституті лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи у 2014 році [] / Ю. М. Новожицька // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2015. - Том Т. 17, N 4. - С. 102-108. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Харчові продукти--Ветеринарний контроль
Кл.слова (ненормовані):
оцінка ризиків, стандартний ветеринарно-санітарний контроль, санітарно-хімічні показники безпеки, мікробіологічні показники безпечності та гігієни процесу, радіологічні показники безпечносТІ, ГМО
Анотація: Метою роботи було оцінити ризики різноманітних агентів, виявлених при виконанні Програми стандартного та вибіркового розширеного ветеринарно-санітарного контролю харчових продуктів та кормів у 2014 році. Визначення здійснювалася валідованими скринінговими та підтверджуючими методами. З 8799 зразків імпортованих товарів, які було досліджено (Категорія І — високий ризик для здоров’я людей), у 102 (1,15 %) випадках виявлено невідповідності, а саме за органолептичними та іхтіопатологічними показниками (нібелінії, анізакіди) — 21 (0,4 %) партіях м’яса та риби. З 4335 зразків імпортованих товарів (Категорія ІІ — високий ризик для здоров’я людей) у 64 (1,47 %) випадках виявлено невідповідності, зокрема за мікробіологічними показниками (КМАФАнМ, БГКП, кишкова паличка, патогенні мікроорганізми — Salmonella spp., Listeria monocytogenes). З 4894 зразків імпортованих товарів (Категорія ІІІ — низький ризик для здоров’я людей і тварин) у 61 (1,25 %) випадках виявлено невідповідності, зокрема в 12 (0,31 %) партіях корму для тварин за кислотним та перекисним числом. Завдяки проведеній роботі у 2014 році Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України не допущено до реалізації цієї неякісної чи небезпечної продукції, використання якої могло б привести до масових отруєнь людей та виникнення інфекційних та інвазійних захворювань серед населення і тварин. Враховуючи велику кількість невідповідностей, виявлених у період вибіркового розширеного ветеринарно-санітарного контролю, і ризику від потрапляння хімічних, мікробіологічних, іхтіопатологічних, санітарно-гігієнічних агентів в організм людини і тварин та наслідків, яких не допущено, та з метою забезпечення продовольчої безпеки країни, роботу в цьому напрямку буде продовжено.


Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

15.


   
    Вплив корвітину та гуміліду на стан оксидантно-антиоксидантної системи щурів на фоні введення адреналіну [] / В. А. Паронік, Л. М. Степченко, Л. М. Дяченко // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2015. - Том Т. 17, N 4. - С. 109-114. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Лабораторні тварини
Кл.слова (ненормовані):
адреналін-індукована ішемія міокарду, корвітин, гумілід, антиоксидантна система, ТБК-активні продукти
Анотація: У статті подано результати досліджень впливу антиоксидантних препаратів корвітину та гуміліду на показники перекисного окиснення ліпідів і активності ензимів антиоксидантної системи в плазмі, еритроцитах та у фракції розчинних білків серцевого м’яза щурів з адреналін-індукованою ішемією міокарду. Встановлено, що введення адреналіну в дозі 0,2 мг/100 г маси впродовж 10 днів призводить до підвищення інтенсивності перекисного окиснення ліпідів та активності ензимів антиоксидантної системи у крові й серці. Показано, що визначення ТБК-активних продуктів і активності ензимів антиоксидантного захисту в крові не відображає в повній мірі стан оксидантно-антиоксидантної системи у серцевому м’язі. Застосування корвітину та гуміліду призводить до зниження ТБК-активних продуктів у серцевому м’язі, хоча у плазмі крові цей показник практично не змінюється. Активність глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази під дією корвітину та гуміліду вірогідно зменшується порівняно з цими показниками у тварин з адреналін-індукованою ішемією міокарда, але залишається підвищеною у порівнянні з інтактними тваринами. За дії корвітину активність супероксиддисмутази знижується у 5 разів відносно цього показника вгрупі щурів з ішемією і становить 1,68±0,21 нг/мл/Hb, на противагу 3,12±0,38 нг/мл/Hb уконтрольних тварин. Отримані дані свідчать про здатність корвітину та гуміліду знижувати кардіотоксичний ефект високих доз адреналіну завдяки їх спроможності зв’язувати вільні радикали, що утворюються у клітинних мембранах кардіоміоцитів при перекисному окисленні ліпідів.


Дод.точки доступу:
Паронік, В.А.; Степченко, Лілія Михайлівна; Дяченко, Л.М.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

16.


    Стибель, Володимир Володимирович.
    Оцінка мутагенної активності ооцист еймерій курей у тесті Еймса [] / В. В. Стибель, А. Ю. Гірковий, М. М. Данко // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2015. - Том Т. 17, N 4. - С. 115-120. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Птахівництво--Хвороби--Загальні питання
Кл.слова (ненормовані):
кури, еймерії, ооцисти, тест Еймса, мутагенність
Анотація: Проведено дослідження з вивчення мутагенного впливу інвазійних ооцист еймерій курей (Eimeriamaxima, Е. tenella, Е. necatrix, Е. acervulina) у тесті Еймса. Суть методу полягає в реєстрації здатності речовини, що досліджується, або її метаболітів індукувати реверс-мутації від ауксотрофності до прототрофності за гістидином у тестерних штамів Salmonellathyphimurium, які несуть his-мутації і не здатні синтезувати гістидин. Дослідження проводили у трьох концентраціях — нативній, кратно зменшеній у 10 і 100разів. За визначення мутагенної активності інвазійних ооцист E. maxima, Е. tenella та Е.necatrix встановлено, що нативна концентрація індукувала реверсію на обох штамах S. typhimurium вища, ніж у контролі: ТА-98 — у 2,4 і ТА-100 — у 2,3 разу. Нативна концентрація гомогенату інвазійних ооцист Е. acervulina індукувала реверсію на обох штамах: ТА-98 — у 2,5і ТА-100 — у 2,3 разу вищу, ніж у контролі. За розведення гомогенату інвазійних ооцист E.maxima, Е. tenella, Е. necatrix та Е. acervulina у 10 і 100 разів індукцію генних мутацій не виявлено. Отримані дані свідчать про те, що гомогенат інвазійних ооцист еймерій курей (E.maxima, Е. tenella, Е. necatrix, Е. acervulina) містить біологічно активні речовини, які володіють мутагенною активністю слабкої сили (1 бал за шкалою мутагенності) і потенційно здатні індукувати зворотні генні мутації до гістидин-незалежності в штамах S. typhimurium ТА-98 і ТА-100 за типом зміщення рамки зчитування і типом заміни пар основ.


Дод.точки доступу:
Гірковий, Андрій Юрійович; Данко, Микола Миколайович

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

17.


   
    Різноманітність і характер розподілу алелів гена BOLA-DRB3.2 серед порід великої рогатої худоби [] / Т. М. Супрович, М. П. Супрович, Р. В. Колінчук // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2015. - Том Т. 17, N 4. - С. 121-128. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: ВРХ--Біологія
Кл.слова (ненормовані):
українська чорно-ряба молочна порода, українська червоно-ряба молочна порода, ген BOLA-DRB3, поліморфізм, алелі, полімеразно-ланцюгова реакція, молекулярно-генетичний маркер
Анотація: У статті наведено дослідження поліморфізму гена BoLA-DRB3.2 двох вітчизняних порід (українських чорно-рябої молочної та червоно-рябої молочної) порівняно з іншими світовими породами ВРХ. Використовували методи ПЛР-ПДРФ і АС-ПЛР, за допомогою яких визначали 54 алелі екзона 2 гена BoLA-DRB3. В української чорно-рябої молочної худоби виявлено 28, а в української червоно-рябої молочної породи — 22 алелі. Частотний спектр алелів в обох популяціях рівномірний. В української чорно-рябої молочної худоби з частотою понад 5 % визначалися алелі *03, *08, *10, *13, *22, *24 та *28, а в української червоно-рябої молочної — *01, *03, *07, *11, *16, *22 і *24. Обидві досліджені породи мають достатньо високий рівень поліморфізму. Значення очікуваної гетерозиготності для української чорно-рябої молочної породи He=0,939, а для української червоно-рябої молочної породи— He=0,921. У статті наведено дані досліджень алельного різноманіття для різних світових порід з головних регіонів, де розводять молочну худобу. Наявність високого рівня поліморфізму і генетичного різноманіття у досліджених нами порід, а також у більшості світових популяцій молочних корів великої рогатої худоби дає можливість вважати досліджений DRB3.2 локус інформативним молекулярно-генетичними маркером, який необхідно використовувати у спрямованій селекції для створення стад, стійких до різних захворювань. Необхідно розширити подібні дослідження в Україні як за кількісними показниками, так і за спектром порід ВРХ, локалізованих на території держави.


Дод.точки доступу:
Супрович, Тетяна Михайлівна; Супрович, М.П.; Колінчук, Р.В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

18.


    Тибінка, Андрій Михайлович.
    Вплив типологічних особливостей автономного тонусу на морфометричні показники келихоподібних клітин [] / А. М. Тибінка // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2015. - Том Т. 17, N 4. - С. 129-135. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Птахівництво --Біологія
Кл.слова (ненормовані):
кури-симпатотоніки, кури-симпато-нормотоніки, кишкові ворсинки, келихоподібні клітини
Анотація: У дорослих курей кросу «Іза-Браун», вирощених в умовах птахівничого господарства та підібраних за принципом аналогів, встановлено два типи автономного тонусу: симпатотонію (СТ) — 16 особин та симпато-нормотонію (СТ-НТ) — 17 особин. Кожна група птиці характеризується певним поєднанням показників келихоподібних клітин, розташованих на ворсинках слизової оболонки кишечнику. При симпатотонії більша кількість келихоподібних клітин у дванадцятипалій (на 11 клітин, P<0,001) та порожній (на 3,2 клітин, P<0,05) кишках курей поєднується з меншою площею їх секреторних відділів. Поряд з тим, меншому числу келихоподібних клітин у клубовій (на 8,9 клітин, P<0,001), сліпій (на 10,1 клітин, P<0,001) та прямій кишках (на 3,6 клітин, P<0,05) відповідає більша площа їх секреторних відділів. За нормотонічного нахилу автономного балансу в цих же ділянках кишкової стінки спостерігається протилежна залежність. Співставивши висоту ворсинок з кількістю їх келихоподібних клітин, було виявлено, що в курей з чітко вираженим симпатичним тонусом середня насиченість однієї ворсинки келихоподібними клітинами у тонкій кишці є вищою порівняно з курми, автономний баланс яких зміщується до нормотонії. Проте у товстій кишці перевага у величині цього показника переходить до птиці другої групи. Ці особливості келихоподібних клітин дозволяють підтримувати відносну стабільність процесу травлення за різних типів автономної регуляції та можуть вказувати на формування компенсаторних морфофункціональних процесів у кишковій стінці. Вони також обумовлюють специфіку процесу пристінкового травлення за різної регуляторної скерованості автономних реакцій.


Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

19.


   
    Criteria to determine the freshness of chicken meat using biophysical and morphological methods [] / O. Shchebentovska, O. Yaremkevysh, O. Karpenko // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2015. - Том Т. 17, N 4. - P136-144. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Птахівництво--Продукти птахівництва
Кл.слова (ненормовані):
імпеданс, м’ясо куряче, свіжість, біологічні мембрани, опір дисперсії
Анотація: У статті подається експериментальна імпедансометрія свіжого курячого м’яса (філе куряче), м’яса після зберігання у холодильнику та м’яса з ознаками псування. Встановлено, що в результаті пропускання змінного струму різної частоти через шматочки м’яса різної свіжості, змінюється його комплексний електроопір. Експериментально доведено, що крива дисперсії електроопору свіжого курячого м’яса знаходиться в межах від 754,4 до 3720,0 Ом, м’яса з ознаками старіння (псування) ¾ вмежах від 141,3 до 156,1 Ом, що показує на залежність модуля електричного імпедансу тканини від її фізіологічного стану. Одночасно з імпедансометрією проведено гістологіче дослідження відібраних взірців курячого філе з метою підтвердження ефективності запропонованого методу для визначення свіжості курячого м’яса. Гістологічно свіжі м’язові волокна були компактно розміщені одні біля одних, під сарколемою добре проглядались численні, видовжено-овальної форми темно-синього кольору ядра. У м’ясі, яке зберігалось у холодильнику, на відміну від свіжого, відзначали локальну деструкцію сарколеми, набухання м’язових волокон, руйнування сполучної тканини, утворення порожнин між пучками м’язових волокон, деформацію та розриви глибоких шарів м’язової тканини. При електронно-мікроскопічному дослідженні поздовжніх поверхневих м’язових тканин виявляли вдавлені м’язові пучки і окремі волокна, сарколема відшарована від саркоплазми, у міжпучкових прошарках нагромаджувалась білкова маса. При гістологічному дослідженні курячого м’яса з ознаками псування відзначали сильне набубнявіння м’язових волокон, лізис більшості ядер, зникнення поперечної та поздовжньої посмугованості, між пучками м’язових волокон виявляли колонії мікроорганізмів. На препаратах, отриманих після скануючої електронної мікроскопії (SEM) відзначали ущільнення поверхні зовнішнього шару з компактним розміщеннням волокон, утворення невеликої кількості порожнин в яких, ймовірно, і розмножуються колонії мікроорганізмів.


Дод.точки доступу:
Shchebentovska, O.; Yaremkevysh, O.; Karpenko, O.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

20.


    Щербакова, Ю. В.
    Вміст стероїдних гормонів в крові кішок залежно від віку та породи [] / Ю. В. Щербакова // Біологія тварин : науково - теоретичний журнал. - 2015. - Том Т. 17, N 4. - С. 145-150. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Коти--ветеринарія
Кл.слова (ненормовані):
естрадіол, прогестерон, кортизол, сироватка крові, фолікулярна фаза, лютеїнова фаза, статевий цикл, статеве дозрівання, породні кішки, непородні кішки
Анотація: У статті порівнюється кількісний вміст стероїдних гормонів — естрадіолу, прогестерону та рівень кортизолу протягом фолікулярної та лютеїнової фаз статевого циклу залежно від віку та породи домашніх кішок. У віці 4–6 місяців рівень статевих стероїдів суттєво не відрізняється між породними та непородними кішками. У віці 7–12 місяців відбувається статеве дозрівання і концентрація естрадіолу під час фолікулярної фази стає вищою в 3,59–3,81 разу, ніж у групі тварин 4–6-місячного віку. Також його вміст у 7–12-місячних породних кішок під час фолікулярної фази був на 5,77 % вищим, ніж у непородних. Після досягнення статевої зрілості рівень естрадіолу збільшується у 4,72–5,05 разу. У віці від 13 до 60-ти місяців концентрація естрадіолу в 4,72–5,05 разу перевищує базовий рівень. Концентрація прогестерону в сироватці крові непородних кішок віком 4–6 місяців під час лютеінової фази статевого циклу в 1,72 разу вища за цей показник у породних кішок. Рівень прогестерону в лютеїновій фазі статевого циклу у кішок віком 7–12 місяців був у 18,1–20,0 разу більша, аніж у кішок 4–6-місячного віку. Концентрація прогестерону в сироватці крові кішок, старших за 7 місяців, в лютеїновій фазі статевого циклу суттєво не відрізнялася між кішками різних порід. Максимальна його концентрація зафіксована у віці 13–60 місяців. У непородних кішок віком 5–9 років концентрація естрадіолу під час фолікулярної фази статевого циклу була меншою в 1,12 разу, ніж у кішок віком 7–12 місяців. У непородних кішок віком 61–108 місяців під час фолікулярної фази концентрація естрадіолу в 1,2 разу вища, ніж у породних. У породних кішок цієї вікової групи теж простежувалося зниження концентрації естрадіолу в 1,23 разу. Статеве дозрівання кішок перебігає на тлі підвищеного рівня кортизолу. Водночас зміни його концентрації протягом статевого циклу не виявили.


Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

 1-20    21-23 
 
© Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН України
(ННСГБ НААН)
P.I.